четверг, 11 декабря 2014 г.

Тема: Участь громадян у житті демократичної держави
Мета: ознайомити учнів з поняттям «демократія» та вказати форми участі  громадян у житті демократичної держави; на конкретних прикладах показати діяльність самовря­дування в начальному закладі; навчити самостійно знаходити та опрацьовувати правову інформацію; вихову­вати в  учнів активну життєву позицію, бажання захищати досягнення демократії.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: зошити, підручник, роздатковий матеріал, таблиця, картки, схеми, мультимедійна презентація.

План:
1. Громадянин і демократична держава.
2. Самоврядування в Україні.
3. Громадські об’єднання та самоврядування.
4. Демократія у шкільному житті.

Хід уроку:
І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Актуалізація опорних знань
Перевірка домашнього завдання:
а) учитель проводить експрес-опитування щодо визначення понять: право на освіту, обов’язковість загальної середньої освіти, загальноосвітній навчальний заклад;
б) російський письменник Лев Толстой порівнював потребу людини в освіті з пошуком повітря для дихання. Учитель вислуховує думку з цього приводу 3—4 учнів.
Учитель пропонує проаналізувати життєву ситуацію
Марії Іванівні вкотре відмовили у влаштуванні онука до дитячого садка. Жінка обурилася: «Про що наш уряд тільки думає? Невже не можна побудувати в місті достатню кількість дитсадків?».
Використовуючи метод «Мікрофон», учні відповідають на запитання: «Які органи влади мають вирішувати такі проблеми?».
Думки мудрих
Поясніть, як ви розумієте висловлювання відомих людей про демократію.
1. Вівця та вовк по-різному розуміють поняття «свобода», в цьо­му суть суперечностей, які існують у людському суспільстві. (Авраам Лінкольн)
2. Демократія — це народне правління, здійснюване народом зад­ля народу. (Джеймс Дейл Девідсон)
3. Демократія — це форма правління, за якої кожен отримує те, на що заслуговує більшість.
Під час уроку відбувається перегляд мультимедійної презентації
Вузлик на пам’ять
Виникнення демократії пов’язано з історією античного полісу, який містив у собі елементи

самоврядної громади.
«Батько історії» Геродот був родоначальником поняття «демо­кратія» та сформулював два основних принципи афінської демо­кратії: свободу слова та рівність всіх перед законом. Фукідід пере­дає відому «Промову на панахиді» афінського державного діяча Перікла, де він віддає данину афінянам, що загинули у перший рік Пелопонесської війни, і характеризує особливості афінської демок­ратії: «Наша конституція називає нашу державу демократією, то­му що влада перебуває в руках народу, а не меншості. Коли йдеться про вирішення особистих конфліктів, всі рівні перед законом; коли йдеться про те, на кого покласти велику міру відповідальності пе­ред суспільством, для нас важлива не приналежність людини до якогось класу, а її реальні можливості. І якщо людина здатна слу­жити державі, вона не може бути позбавлена цієї можливості з при­чини своєї бідності. ...У нашому особистому житті ми вільні та тер­плячі, проте у суспільних відносинах ми дотримуємось законів. Ми добровільно підкорюємось тим, кого обрали до органів управління, а також живемо відповідно до законів, особливо тих, які захища­ють права пригноблених, а також відповідно до тих неписаних за­конів, порушення яких вважається соромом».
Демократія як форма політичної організації суспільства існує вже понад дві тисячі років. У перекладі з грецької означає «влада народу». Сьогодні демократія поширилася по усьому світу. Вона асоціюється з кращою з усіх відомих форм організації влади. Ос­новною ознакою демократії, як і раніше, залишається право грома­дян брати участь в управлінні громадськими та державними спра­вами.
Мотивація навчальної діяльності
Сьогоднішній урок ми присвя­тимо питанню про те, як громадяни беруть участь у житті демократичної держави.

ІІІ. Вивчення нової теми
1. Громадяни і демократична держава.





Сьогодні ви — громадяни демократичної держави. Демократія відіграє прогресивну роль у розвитку суспільства, від її повноти залежить розвиток усіх сфер громадянського життя. Кожна людина — творець демократії, під активності її громадянської позиції залежить сила демократії. Важли­ва роль конкретної людини, громадянина у демократичному суспільстві полягає в тому, що вона бере участь в управлінні державою.
Слово «демократія» у перекладі з грецької означає «народовладдя».
Розрізняють дві форми демократії:
1) пряма (безпосередня демократія);
2) непряма (представницька демократія).









Наша держава за формою правління визначена в Конституції (ст. 5) як республіка, за формою політичного режиму — демократична (ст. 1). Єдиним джерелом влади в ній є народ, який проголошено носі­єм суверенітету. Для здійснення і захисту своїх прав, а також для задо­волення політичних, економічних, соціальних та культурних інтересів громадяни України мають право на свободу об’єднання в політичні партії та громадські органі-зації. Через своїх представників або особисто гро­мадяни беруть участь в управ-лінні державними справами, впливають на життя суспільства.
У нашій країні представницьким органом, що уповно-важений прийма­ти загальнообов’язкові для всіх громадян держави закони, є Верховна Рада Украї-ни — колегіальний загальнодержавний орган. Президент України уповноваже-ний одноосібно виступати від імені держави. На місцях пра­цюють органи міс-цевого самоврядування (місцеві ради, муніципалітети та ін.) — вони приймають рішення, що є обов’язковими для виконання на відповідній частині території країни (область, місто, район) і стосуються питань, які належать до компетенції такого органу.
З метою забезпечення народовладдя і безпосередньої участі громадян в управлінні державними та місцевими справами проводяться вибори і ре­ферендуми. Це найбільш поширені в Україні форми безпосередньої демо­кратії, через які здійснюється безпосереднє волевиявлення народу.
Порядок організації та проведення референдумів в Україні визначають статті 72—75 Конституції України та Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 03.07.1991 р.
Отже, громадянам демократичних держав гарантується право на участь у державному управлінні.
2. Самоврядування в Україні.
Відповідно до ст. 7 Конституції України в нашій державі визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Місцеве самоврядування — право територіальної громади — жителів села чи добровільного об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста — самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Місцеве самоврядування в Україні ґрунтується на принципових за­садах, сформованих у Всесвітній декларації місцевого самоврядування та Європейській хартії про місцеве самоврядування, прийнятій 15 жовтня 1985року у м. Страсбурзі.
Місцеве самоврядування здійснюється:
1. територіальними громадами сіл, селищ, міст безпосередньо (вибо­ри, місцеві референдуми);
2. через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, які пред­ставляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
3. через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Будь-яке обмеження права громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від їх раси, кольору шкіри, політичних, релігій­них та інших переконань, статі та етнічного чи соціального походження, майнового стану, терміну проживання на відповідній території, за мовни­ми чи іншими ознаками забороняється.
Отже, місцеве самоврядування є формою залучення громадян до учас­ті в управлінні справами, а тому розглядається як здійснення демократії на місцевому рівні.
Особливість самоврядування в столиці України місті Києві визна­чає спеціальний Закон України «Про столицю України — місто — герой Київ» від 15.01.1999 р.
Метод «Попс-формула»
Складіть усну доповідь на тему: «Кожен народ має той уряд, на який він заслуговує».
3. Громадські об’єднання та дитячі організації.
Уже в дитинстві людина стає учасни-ком різноманітних дитячих об’єднань — це родина, група в дитячому садку, шкільний клас, спортив­на секція тощо. На цей час дитячий рух на Україні є самостійним інсти­тутом, що забезпечує соціальне становлення особистості, включаючи її у суспільно-корисні справи, формує активну життєву позицію, задовольняє інтереси особистості та сприяє її подальшому розвитку. Для майбутнього нашої країни дуже важливо сформувати у підлітків усвідомлення цінності прав людини та громадянина нашої держави, їх захищеність.
Дитячі громадські організації створюють додаткові можливості для пе­дагогічного впливу на розвиток особистості дитини. Вони потрібні самим дітям. Прагнення дітей до об’єднання — природна потреба дитячого віку. Коли ти станеш членом громадської організації — зможеш виявити свій захист, реалізувати свої інтереси, стверджувати себе як особистість.
Останнім часом у світі набули поширення дитячі організації екологіч­ного спрямування. В Україні однією з таких організацій, що визначила екологічні проблеми пріоритетними у своїй діяльності, а екологічну свідо­мість — важливою складовою світогляду XXI ст. є Всеукраїнська дитяча організація «Екологічна варта».
4. Демократія у шкільному житті.
Демократизація починається там, де чітко визначені справи і функції будь-якого члена колективу, його колективних і робочих органів самовря­дування. Учнівське самоврядування — це та основа, що здатна зміцнити основи громадянського суспільства і прискорити його розвиток. Поло­ження школяра в учнівському самоврядуванні визначається, насамперед, функціями, які ним виконуються.
Сучасна школа в Україні — суспільний інститут, що постійно розви­вається, здійснює свою діяльність на засадах самоврядування, демократії та гласності.
Дитяче самоврядування — участь дітей в управлінні й керівництві спра­вами свого колективу. Основним і вищим органом шкільного самоврядування є загальні збо­ри (конференція) шкільного колективу. Саме конференція приймає статут школи і вносить до нього необхідні зміни, затверджує основні напрямки щодо удосконалювання і розвитку школи, підвищення якості й ефектив­ності навчально-виховного процесу.
У період між конференціями у ролі вищого органу само-врядування ви­ступає рада школи, що оби-рається прямим таєм-ним голосуванням. Шкіль­на рада має законодавчу владу, приймає внутрішньо-шкільні закони, на­глядає за їх виконанням.
Шкільна рада уповноважена:
♦ обговорювати проблеми, що хвилюють учнів;
♦ зміцнювати почуття належності до школи;
♦ організовувати дискотеки, шкільні вечори, соціальні заходи;
♦ домагатися кращої якості шкільних обідів.

ІV. Висновки та узагальнення
Запитання для повторення й обговорення
1. Назвіть форми участі громадян у житті демократичної держави.
2. Що таке референдум?
3. Яку роль відіграє самоврядування у житті навчального закладу?
4. Оцініть важливість участі громадян у вирішенні загальнодержав­них питань.
5. Назвіть повноваження шкільної ради.
Самостійна робота учнів
1. Складіть перелік питань, які може вирішувати шкільна рада.
2. Складіть програму діяльності дитячої організації:
а) екологічного спрямування;
б) національного спрямування.
Словникова робота
Опрацюйте поняття «демократія» і складіть до нього сенкан.
Оберіть з числа наведених понять те, якому відповідає такі визначення.
— це форма безпосередньої демократії, яка полягає у прийнятті громадянами держави законів або інших рішень з важливих питань загальнодержавного або місцевого значення.
а) Референдум; б) вибори; в) ратифікація.
Знайдіть значення понять (робота з юридичним словником): «правова культура», «представницька демократія», «безпосередня демократія», «громадська організація», «політичні права».
Відповідь
Правова культура особи — це така її властивість, яка характеризується повагою до права, достатнім знанням змісту його норі і вмінням їх використовувати, а також активною правомірною поведінкою в усіх життєвих ситуаціях.
Правова культура — це якісний стан правового життя суспільства, який характеризується досягнутим рівнем розвитку правове системи, станом та рівнем правової свідомості, юридичної науки системи законодавства, правозастосовної практики, законності і правопорядку, правової освіти, а також ступенем гарантованості повних прав і свобод людини.
Представницька демократія — демократія, в якій право при­ймати рішення громада реалізує через обраних нею представників, які повинні відстоювати інтереси тих, хто їх обрав.
Безпосередня демократія — сукупність форм прямого волеви­явлення громадян у питаннях державного і суспільного життя; без­посереднє здійснення волі громадян в окремих галузях управління державою і суспільством.
Громадська організація як один із видів об’єднання громадян, передбачена Законом України «Про об’єднання громадян».
Об’єднанням громадян є добровільне громадське формування, створене на основі єдності інтересів для спільної реалізації громадяна­ми своїх прав і свобод. Об’єднання громадян, незалежно від назви (рух, конгрес,- асоціація, фонд, спілка тощо) відповідно до цього Закону визнається політичною партією або громадською організацією. Від­повідно до ст.3 цього Закону громадською організацією є об’єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, еко­номічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.
Захист проектних робіт про молодіжні організації 

V. Домашнє завдання
1. Вивчити параграф з підручника.
2. Дайте визначення таким поняттям: демократія, місцеве самоврядування, дитяче самоврядування.
3. Підготуйтеся до тематичного оцінювання.

2 комментария :