Пропоную вашій увазі виховний захід з правознавства.

Подорож до країни закону та права

Мета: ознайомити учнів з історією законо­давства, найбільш відомими законами

         сві­тової історії, історії України, показати роль закону та права; формувати         риси правової свідомості; виробляти вміння працювати з джерелами права,    

                      давати оцінку, коменту­вати закон; виховувати законослухняність.

Обладнання: ілюстративні матеріали; урив­ки текстів законів.

ХІД  УРОКУ-ГРИ:

          Сьогодні ми поговоримо з вами про ви­никнення найдавніших правових пам’яток людства, що слугували джерелами права.

                                                     Цікаво знати

Відомо 25 найдавніших правових пам’яток правової культури до XX ст. Серед них і зга­дані нами закони Хаммурапі — вавилон­ського царя, Закони XII таблиць (Старо­давній Рим), Салічна правда (держава франків), звід законів «Тайхоре» (Японія), Конституція США, Французький цивіль­ний кодекс - Кодекс Наполеона.

Станція І. Стародавній Вавилон

—         Давайте з вами здійснимо подорож в далеке минуле Закону і Права. Адже, як відомо, ці по­няття існують поряд, де є закон, там є право.

З’явилися вони з появою держави. Отож, там, де існували найдавніші держави, там і з’явилися закон і право. Першу нашу подорож ми здійснимо до Стародавнього Вавилону.

У першій половині XVIII ст. до н. е. Вавилон набирає могутності в період правління царя Хаммурапі (1792-1750 рр. до н. е.). За 42 роки правління він створив велику державу зі столицею у Вавилоні. Його прав­ління відзначилося тим, що були створені закони, які впорядковували стосунки між верстами населення. Закони складалися з 282 статей, де визначалися міри покарання за різні злочини. (Портрет царя Хаммурапі, уривок із закону.)

Запитання

1.     Чиє майнове становище прагнув зміц­нити, зберегти Хаммурапі? (Середніх верств, землеробів)

2.     Чому? (Бо вони служили у війську, сплачу­вали основну частину податку.)

3.     Яким чином закони Хаммурапі намага­лися встановити справедливість? (За­провадження справедливості «талону» — «око за око», «зуб за зуб».)

4.     Як ви оцінюєте даний шлях досягнення справедливості?

Цікаво знати

Закони Хаммурапі проголошували, що:

*        за посягання на життя чи власність лю­дини - кара, яка була тим більш жор­стокою, чим багатшим був потерпілий;

*        якщо раб протестував проти свого ста­новища, йому відрізали вухо;

*        дозволялися шлюби рабів та вільних людей, спільні діти яких народжували­ся вільними;

*        борг дозволялося прострочувати, замі­няти срібло іншими цінностями, забо­ронялося забирати за рахунок боргу сад, поле та врожай:

*        продавців-шахраїв карали;

*        заборонявся самосуд, кару призначав лише суд;

*        у разі якщо важко було встановити іс­тину, здійснювали «божий суд»: кидали підозрюваного в річку. Якщо людина випливала, вважали, що вона невинна, якщо тонула - на те була воля богів;

*        якщо людина за несплату боргів потра­пляла в рабство, вона мусила залишати­ся рабом протягом трьох років, на чет­вертий рік її відпускали

Станція II. Стародавня Греція

Запитання

Чи доводилося вам бачити жіночий об­раз, з пов'язкою на очах і терезами в ру­ках? Хто ж вона? (Ілюстрація Феміди)

Феміда — у грецькій міфології богиня права, закону, порядку. Феміда нібито наглядала за тим, щоб ні боги, ні люди не порушували за­конів.   –

Відповідно, Феміда — правосуддя, закон; жер­ці Феміди - слуги закон)': судці, юристи. «Із вікон висовувалися непідкупні голови жерців Феміди» (М. В. Гоголь «Мертві душі»)

Станція III. Стародавній Рим

Римське право дійшло до нас як класичний зразок цивільного права. У часи Римської імперії були закладені основи сучасного ци­вільного права. Багато понять (кодекс, судо­вий процес, суди, спадщина) побутують у су­часній юриспруденції.

Давайте заглянемо на Марсове поле в Римі, де зібралося багато людей. Чому? З якою метою?

Щоосені на Марсовому полі в Римі обирали кращих громадян на державні посади. Ті, хто прагнув обійняти посаду, з'являлися на коміції (народні збори) вбраними в тогу (кандиду - білий плащ), яка була символом чистої совісті народного обранця. Відтоді всіх, хто прагне бути обраним на будь-яку посаду, називають кандидатом. Коміції, окрім виборів магістратів, ухвалювали зако­ни, розглядали скарги на судові рішення.

Станція IV. Київська Русь

Запитання

Пригадайте найдавнішу пам'ятку пра­вової культури України, яку ви вивчали в курсі історії України. («Руська Прав­да», XI ст.)

«Руська Правда» — найдавніша пам'ятка правової культури України. Вона теж нале­жить до згаданих нами 25 правових па­м'яток.

Слово «правда» означало закон. Оригінал документа не зберігся, але до наших часів дійшло близько 300 списків пізніших його редакцій, яких відомо три. Це була збірка норм руського права. Найдавніша «Правда» містила лише 17 статей. У них йшлося про покарання за вбивство, побої, вчинення ка­ліцтва, їзду на чужому коні, псування майна тощо. Зберігалося право родичів на кровну помсту за вбивство, яку міг замінити грошо­вий штраф.

Широкими можливостями у майновій сфері користувалися жінки. На відміну від ба­гатьох європейських юридичних пам'яток, «Руська Правда» не передбачала застосуван­ня смертної кари, відрубування рук, ніг.

Кровна помста, яка дозволялася за часів Ярослава Мудрого, була категорично забо­ронена його синами.

За висловом відомого російського історика Василя Ключевського, «Руська Правда» «виявляє чудову для її юридичного віку ви­разність і передбачливість, величезну кіль­кість вироблених норм і визначень».

Станція V. Литовсько-Руська держава

Закони видавалися у формі універсалів.

В українських землях застосовувалися такі пам'ятки правової культури, як Литовські статути 1529, 1566, 1588 рр.

Видатний український історик Михайло Грушевський називав Литовські статути «шляхетськими кодексами», оскільки вони упорядковували передусім правовий статус дворянства та захищали права і численні привілеї цього стану.

Величезне значення для українських міст мали, збірки магдебурзького права. Ці доку­менти мали силу законодавчих актів у містах, що звільнялися від управління й суду феодалів. Такі міста отримували право міс­цевого самоврядування.

В Україні ж уперше магдебурзьке право отримало місто Сянок на Львівщині у 1339 р.

Цікаво знати

В історії людства для позначення норма­тивних актів і нормативних договорів різної юридичної сили вживалися такі поняття: асізи, булли, декрети, договори, едикти, за­кони, кодекси, конвенції, конституції, лауди, ординації, ордонанси, пакти, положен­ня, правди, статті, статути, трактати, угоди, універсали, яси та інше.

Запитання

Пригадайте, які міста Вінниччини діста­ли магдебурзьке право? 

Станція VI. Період XVIII ст.

Важливою пам'яткою правової культури України є Конституція Пилипа Орлика. На­магаючись з'ясувати її роль і місце в полі­тичній спадщині України, вчені неодно- значно оцінювали її юридичну сутність.

Михайло Грушевський визначав цей доку­мент як хартію, Микола Костомаров, Дми­тро Яворницький - як договір, Дмитро До­рошенко — як конституцію. Останньої дум­ки дотримуються О. Пріцак, В. Смолій, О. Субтельний та інші.

Текст Конституції Пилипа Орлика

 «Дехто з гетьманів Війська Запорізького за­хоплював собі необмежену владу, геть по­топтавши рівність і звичаї (свавільно вста­новлював отой закон: «Так хочу - так повеліваю». Через те непритаманне гетьман­ському уряду самоуправство у Вітчизні і Вій­ську Запорізькому запроваджували розлад, викривлення прав і вольностей, утиски по­сполитих та насильний, невиважений роз­поділ військових посад, а відтак зросла зневага до генеральної старшини, полковників і значного товариства». Тому ми - генераль­на старшина, кошовий отаман і все Військо Запорізьке - склали угоду і затвердили за­кон, який повинен мати вічну силу у Війську Запорізькому: чільними радниками у нашій Вітчизні мають бути генеральні старшини з огляду на важливість їхніх посад, а також через те, що вони постійно перебувають на боці гетьмана; після них у звиклому порядку ті ж права народних радників нехай мають городові полковники...

З тими генеральними старшинами, полков­никами і генеральними радниками повинен теперішній ясновельможний гетьман, а також наступники радитися про безпеку Віт­чизни, про спільне благо і про ці громадські справи і не має, права нічого вирішувати, розпочинати і здійснювати своєю волею без попереднього розгляду і схвалення ними. Тому-то призначаються три сесії Генеральної ради...

Між радами. Україною правитиме гетьман з генеральною старшиною. Листи з інших держав гетьман повинен зачитувати стар­шині, так само й відповіді.

...Якщо ж у діях ясновельможного гетьмана буде помічено незгідного справедливості, хибного чи зловорожого Вітчизні, то гене­ральні старшини, полковники і генеральні радники владні використати свободу голосу, щоб особисто або ж публічно на нараді ви­словити докір його ясновельможності та рі­шуче стримати від зневаги отчистих прав і вольностей, не завдаючи при тому ані най­меншої образи високій гетьманській честі. На ті докори ясновельможний гетьман не повинен ані ображатися, ані не має права за них мстити, навпаки, повинен постаратися виправити переступи».

Запитання

1.     Користуючись текстом та знаннями з іс­торії України, пригадайте, що на сьогод­ні взято в державному будівництві Укра­їни з цього відомого правового акта? (Поділ влади на законодавчу, виконавчу та судову.)

2.     Коли було прийнято Конституцію П. Орлика? (1710)

Станція VII. Період XX ст.

Багато важливих правових документів в Україні було створено у XX ст. За часів Центральної Ради було видано чотири Уні­версали. Першим Президентом УНР був Михайло Сергійович Грушевський.

Станція VIII. Сучасний період

Сучасним головним джерелом права Украї­ни є Конституція України - Основний Закон. Він складається з 16 розділів, 161 статті. Найбільшим є Розділ II, присвячений пра­вам, свободам та обов'язкам громадян.

Прийнята Конституція 28 червня 1996 р. Сьогодні вона має доповнення окремих статей.

Уперше на найвищому законодавчому рівні закріплено пріоритет прав людини, а також курс на побудову в Україні незалежної, де­мократичної соціальної правової держави.

— Отже, ми з вами побачили історичний розвиток закону і права. Сьогодні закон в Україні стоїть на сторожі інтересів грома­дян. Право визначається як система право­вих норм, а законодавство — як система до­кументів, які є зовнішнім виявом права.

Дені Дідро зазначав, що не може бути іншо­го справжнього законодавця, окрім народу.

«Закон суворий, але він закон», - казали давні римляни. Ось тому в усі часи, яким би не було суспільство, закон мав свій пріори­тет, усі повинні були його виконувати.

Правовий ринг

1.     Хто така Феміда? (Богиня правосуддя)

2.     Що означає слово «кандидат»? (Грома­дянин, який має право обіймати певну по­саду.)

3.     Який Закон складається із 282 статей? (Закони Хаммурапі)

4.     Скільки існує найбільш відомих пам'яток правової культури до початку XX ст.? (25)

5.     Хто автор « Руської Правди»? (Ярослав Мудрий)

6.     Що означає слово «правда»? (Закон)

7.     Скільки існувало Литовських Статутів? (3)

8.     Яке містечко Вінниччини отримало першим статус Магдебурзького права? (Межирів)

9.     Хто був автором Конституції 1710 р.? (Пилип Орлик)

10.         Скільки Універсалів було прийнято Центральною Радою України? (4)

11.         Скільки статей містить Конституція України 1996 р.? (161)