Історія України 9 клас

Тема: Соціально-економічне становище українського населен­ня під владою Австрійської та Російської імперій і соціаль­ні рухи.

Мета: проаналізувати причини розгортання селянського руху, розкрити хід і

наслідки соціальної боротьби в Україні в першій половині XIX ст., з'ясувати форми й характер протесту ук­раїнського населення, ознайомитися з найбільшими заворушеннями козаків, селян та військових поселенців в Україні в першій половині XIX ст.; формувати вміння й навички робити повідомлення; розвивати вміння порівнювати та аналізувати історичні події;  довести, що колонізаторська політика Російської та Австрійської імперій на українських землях призвела до посилення національного та соціального гніту, виховувати почуття гордості за український народ, який чинив опір колонізаторській політиці Російської та Австрійської імперій.

Тип  уроку:  Комбінований.

Обладнання:  Зошити, ілюстративний  матеріал  з підручника,  історична  карта,

атласи, контурні карти, картки, роздатковий матеріал.

План:

1.    Повстання військових поселень.

2.    Повстання робітних людей.

3.    Повстання козаків.

4.    Селянські повстання.

5.    Повстання У. Кармелюка

6.    «Київська козаччина» 1855 р.

7.    Селянські повстання на Буковині, Галичині та Закарпатті.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності.

ІІ. Актуалізація  опорних  знань.

Бесіда на повторення

1)    Охарактеризувати соціально-економічне життя на українських землях.

2)    З’ясувати передумови, причини та рушійні  сили соціальних рухів.

3)    Які існували форми протесту українського населення?

У першій поло­вині XIX ст. у житті українських селян як у складі Російської, так і у складі Австрійської імперій мав місце соціальний гніт. Його вті­ленням було кріпосне право. Опір системі кріпацтва постійно нарос­тав протягом першої половини XIX ст. У цей час спостерігається під­несення суспільної активності, важливою складовою якої було зростання селянського руху.

ІІІ. Вивчення  нової  теми.

1. Повстання військових поселень.

Робота зі схемою.

Липень 1819 р. Повстання військових посе­ленців у Чугуєві Харківської губернії. Поселенці відмовилися косити державне сіно для полкових коней, бо у власних господарствах було чимало невідкладної роботи. Повсталі поставили вимогу ліквідації військо­вих поселень. Проти повсталих кинули регулярні війська, озброєні гарматами. По­встання було придушено. Жорстоку розправу вчинили над військовими поселенцями, від шпіцрутенів загинуло 80 осіб.

1829 р. Повстання військових поселенців у Шебелинці Слобідської України (Харківська губернія). Селяни відмовилися ставати військовими по­селенцями. Повстання придушили царські війська. Було вчинено жорстоку розправу, за­гинуло 109 повстанців. 143 учасники повстан­ня заарештували і віддали до військового суду.

2. Повстання робітних людей.

1805 р. Страйк робітних людей у друкарні Києво-Печерської лаври, які вимагали збільшення заробітної платні.

1817 р. Виступ робітників-кріпаків Писарівської суконної мануфактури на Харківщині.

1823 р. Виступ робітників-кріпаків Машинської суконної мануфактури графа Уварова на Чернігівщині.

Неодноразово відбувалися виступи робітників на Луганському ливарному заводі.

Робітничий рух у цей період ще не набув ма­сового характеру.

3. Повстання козаків.

Літо 1817 р. Повстання бузьких козаків на Херсонщині, яке було викликане ліквідацією козацького війська. Очолювали повстання Панас Бабиченко і Герасим Гетьманенко. На придушення повстання кинуто 10 тис. сол­датів російської армії. Повстання було роз­громлено. 100 найактивніших повстанців від­дали до суду (багатьох засудили до страти, до 1 покарання шпіцрутенами, до вічної каторги у  Сибірському військовому корпусі).

 Покарання шпіцутенами - це проведення за суджених крізь стрій солдатів, кожен з яких повинен бити засудженого палицею (шпіцутеном). Присуджував до 200, 500 або навіть 1000 ударів. Багато хто після цього помирав

4.                Селянські повстання.

З 1797 р. по 1825 р. — в Україні сталося І04 ма­сових антиурядових виступи кріпаків. З 1800 р. по 1860 рр. - сталося 2400 виступів.

1803 р. - Виступи селян у 24 селах і містечках Черкаського повіту на Київщині.

1815-1820     рр. - Масовий антифеодальний рух у селах Полтавської губернії.

1818-1820 рр. - Виступи селян повітів Катеринославської губернії.

1824  р.- Селянські виступи на Кіровоградщині, спричинені неврожаєм і голодом.

1825 р. - Заклики селян Поділля до повстання нібито посланцем великого князя, так звана «костянтинівська легенда», суть якої поля­гала в тому, що нібито спадкоємець трону - цесаревич Костянтин - хотів дати селянам волю, але його позбавили престолу.

1826 р. Селянські заворушення на Уманщині. Селяни оголосили себе вільними, почали за­хоплювати поміщицьке майно. Очолив по­встання О. Семенов.

1832-1833 рр. Селянські виступи охопили Харківщину, Чернігівщину Херсонщину через неврожай і голод.

26 квітня 1848 р. Виступ селян у маєтку Бобринської (Катеринославська губернія, Бахмутський повіт).

1856 р. Селянський рух «у Таврію за волею». Селяни 674 сіл з населенням 76 тис. осіб із сім'ями та своїм скарбом пішли в Крим, сподіваючись на визволення. Регулярні війська спромоглися спинити селянський рух, лише застосувавши артилерію.

Скрізь для придушення повстань влада за­стосовувала військову силу, використовувала регулярні військові частини

5. Повстання У. Кармелюка

Повідомлення учня.

6. «Київська козаччина» 1855 р.

Київська козаччина – це рух селян виник навесні 1855 р. і поштовхом до нього стало обнародування маніфестів царського уряду у зв'язку з Кримською війною про створення державного ополчення. Рух охопив 9 (із 12) повітів Київської губернії, близько 500 сіл. Селяни повсюдно відмовлялися виконувати панщину і вимагали записати їх у козаки. На придушення виступу кріпаків Київщини було кинуто 25 ескадронів кінноти, 9 рот піхоти та кілька рот саперів.

Виступ селян було жорстоко придушено

7. Селянські повстання на Буковині, Галичині та Закарпатті.

Прослуховування повідомлень учнів.

Робота зі схемою.

ІV. Підсумки уроку.

Дидактична гра «Юний історик».

За наведеними характеристиками установіть дати і назви подій.

1)             ... — було одним із перших повстань козаків. Повстанці не по­годилися віддати козацькі прапори військовим начальникам. Це привело до сутички. Для придушення повстання стягнули військовий загін (понад 10 тис. солдатів). Найактивніших по­встанців віддали до військового суду і засудили до страти, яку  потім замінили покаранням шпіцрутенами і довічною солдатчиною в Сибіру.

2)             ... — повстання тривало понад місяць. Умови нового життя стали настільки нестерпними, що селяни були змушені висунути вимогу ліквідації військових поселень. На придушення повстання послали регулярні війська. Понад 2 тис. повстанців заарештували й піддали покаранню шпіцрутенами.

3)             ... — повстання тривало протягом багатьох років. Воно затихало, коли ув'язнювали його ватажка, і спалахувало з новою силою, коли він утікав із заслання і повертався в Україну. Повстанці здійснили понад 1000 нападів на поміщицькі маєтки, грабували і спалювали панське добро. До селянської армії входило понад 20 тис. повстанців. Антикріпосницькою боротьбою  були охоплені райони Поділля та Волині.

У першій половині XIX ст. в Україні відбувся ряд повстань селян, козаків та військових поселенців, які таким чином висловлювали протест проти кріпосницької системи. Соціальні протести охопили українські землі як під владою Російської, так і Австрійської імперій.

V. Домашнє  завдання.

1)    Вивчити  § 12.

2)    Підготуйте реферат за темою «Образ Устима Кармалюка у фольклорі й літературі».