Правознавство 9 клас

Тема: Права і свободи людини           

Мета: ознайомити учнів з основними поняттями за темою уро­ку; розкрити особливу

роль прав і свобод людини у відно­синах людини і держави, значення захисту прав людини і громадянина; спонукати учнів до активного мислення; розвивати вміння учнів аргументовано обстоювати влас­ну точку зору; формувати вміння працювати з правовими документами та порівнювати їх; виховувати активну по­літичну позицію школярів; роз’яснювати цінності надбань демократії в Україні.

Тип  уроку: комбінований

Обладнання: зошити, підручник, роздатковий матеріал, таблиця, картки, схеми,

ілюстративний матеріал, мультимедійна презентація, Конституція України, Конвенція ООН прав дитини, Загальна декларація прав людини.

План:

1. Історія розвитку прав людини.

2. Основні документи про права людини.

3. Міжнародні організації із захисту прав людини.

Хід  уроку:

І. Організація  навчальної  діяльності

Привітання та озвучення девізу уроків права «Вчити право, щоб знати, знати, щоб жити достойно!».

ІІ. Актуалізація  опорних  знань

Робота з термінами та поняттями. Кросворд.

1.     Правопорушення, що порушує норми права, але завдає невеликої шкоди і тягне за собою юридичну відповідальність.

2.     Вид юридичної відповідальності, що настає за скоєння злочину.

3.     Здатність людини своїми діями набувати прав та обов’язків.

4.     Поведінка, яка не порушує норм права.

5.     Нормативно-правовий документ вищої юридичної сили.

Думки мудрих

Поясніть, як ви розумієте наведені висловлювання.

(Використання мультимедійної презентації).

1.     Свобода дає право робити те, що не шкодить іншим. (Е. Клаудіус)

2.     Ми із задоволенням слухаємо тих, хто говорить нам про наші права, та не любимо, щоб нам нагадували про наші обов’язки. (Е. Борк)

3.     Щоб права людини були захищені, недостатньо записати їх на па­пері, треба, щоб людина сама намагалась та могла їх захистити.

Мотивація навчальної діяльності

На попередніх уроках ми вивча­ли матеріал про правила, їх виникнення та призначення, про право та його роль у житті людей. Зараз я попрошу вас пригадати цей матеріал і відповісти на запитання: «Що б сталося, якби в житті суспільства перестали діяти правила». (Під час рефлексії учні да­ють відповідь на дане запитання, виявляють всі негативи, до яких могла призвести від­сутність правил).

— Як бачимо, права необхідні заради самої людини, так само права і свободи є запору­кою повноцінного та безпечного життя лю­дини.

Запитання вчителя до учнів класу

Висловіть власну думку щодо судження: «Ти — людина, значить, маєш права».

Сьогодні на уроці ми розпочи­наємо вивчення другого розділу із нашого підручника, який називається «Ти — люди­на, значить, маєш права». Протягом уроку ми дізнаємося про права і свободи людини.

Прийом «Здивуй»

Читання фрагментів з періодичної преси про порушення прав людини.

Обговорення

1.         Що вразило вас у наведених ситуаціях?

2.         Чи відчуваєте ви, що відбувається зараз з цими людьми?

Повідомлення теми та мети уроку

ІІІ. Вивчення  нової  теми

1.  Історія розвитку права людини.

Гра «Уявна країна»

Робота в парах.

Уявіть, що ви відкрили нову країну, де ще ніхто не жив і в якій немає ні прав, ні законів. Ви будете першими посе­ленцями. Вам нічого не відомо про те, який соціальний статус ви матимете в цій країні.

Кожний учасник гри повинен назвати не менше трьох прав людини, які будуть встановлені в цій країні (назву країни треба вигадати). Обговорити в парах  і вибрати 10 най­важливіших, на вашу думку, прав людини. Кожна пара записує вибрані права на дошці.

•      Далі   складаємо   «загальний   список» прав, вибираючи спільні права. Позначаємо права, які заперечують або доповнюють одне одного.

•      Порівнюємо вибрані гравцями права із Загальною декларацією прав людини.

Робота з ілюстраціями

Шлях людства до сучасного розуміння прав людини був тривалим. У давні часи поведінку людей регулював звичай. Із розвитком людського суспільства й утворенням держави регулювати поведінку людей почали правові норми. Проте люди були нерівні між собою. Правові норми нада­вали одній частині суспільства більший обсяг прав, іншій — менший, або не надавали ніяких прав взагалі. Наприклад, які права міг мати раб, якого самого вважали за річ, що належить хазяїнові?

Спочат­ку права людини існували у вигляді моральних норм. Такі норми існують і сьогодні, вони важливі для людини, але не належать до правових норм та законів. Закони, що з’явились одночасно з виникненням держави, зробили права людини поняттям юри­дичним. Права людини визначалися законами, але держава переважно обмежувала їх. Траплялось, що права, зафіксовані у зако­нах держави, насправді не реалізовувалися. У період існування перших цивілізацій (єгипетської, країн Давнього Сходу), антич­ності та Середньовіччя права людини були дуже обмеженими. Законами закріплювалася нерівність людей за становими, май­новими, релігійними, національними та іншими ознаками. Така нерівність унеможливлювала реалізацію прав і свобод громадян. Але з часом виникли перші документи, що проголошували деякі привілеї різним верствам суспільства. Це були Велика хартія вольностей (Англія, 1215 р.), Золота булла імператора Карла ІV (1356 р.), Білль про права (Англія, 1689 р.), Декларація прав людини та громадянина (Франція, 1789 р.), Конституція Сполу­чених Штатів (1787 р.).

Із подальшим розвитком суспільства, особливо за часів великих рево­люцій XVII — XVIII ст. набула поширення ідея про те, що люди від на­родження вільні і рівноправні.

Боротьба за незалежність англійських колоній у Північній Америці закріпила прагнення людей бути рівними і вільними у Декларації неза­лежності 1776р.: «Усі люди створені рівними, усі вони наділені Творцем певними невід’ємними правами, до яких належить життя, свобода і праг­нення до щастя».

Велика Французька революція проходила під гаслом: «Свобода! Рів­ність! Братерство!». У прийнятій Декларації прав людини і громадянина проголошувалося, що люди народжуються вільними і рівними у правах. Свободу розуміли як можливість «робити все, що не шкодить іншим».

Робота в парах. Подорож у часі та просторі

Опрацювання матеріалу з історії виникнення права (за підручником).

Учитель ділить учнів класу на пари, надаю­чи кожній із них фрагмент карти держави певного історичного періоду: Стародавній Єгипет, Греція в II тис. до н. е., імперія Карла Великого, Німеччина в кінці XVI — пер­шій пол. XVII ст., США в кінці XVIII ст. (Використання міжпредметних зв’язків з іс­торією.)

Прошу виступити експертами із тлумачення поняття «право» в різний істо­ричний період, який вам визначить фраг­мент карти.

Учні опрацьовують матеріал для допитли­вих, виступають, дотримуючись принципу хронології.

Валеохвилинка

У світовій спільності набувала поширення ідея про те, що кожній особі від народження належить низка природних прав, які неможливо відібрати ніякими приписами і законами.

Робота з термінами

Права людини — це захищена і гарантована державою можливість існувати і розвиватись як особистість, задовольняти свої потреби, закріплені законодавством.

У середині XX ст. світова спільнота, переживши Другу світову війну, створила умови не тільки для того, щоб декларувати права і свободи людини, а й гарантувати їх здійснення. 10 грудня 1948 ро­ку Генеральною асамблеєю була ухвалена Загальна декларація прав людини — документ, в якому вперше в історії людства були сформульовані основні права та обов’язки людини. 1989 р. було прийнято ще один важливий документ щодо прав дитини «Конвен­ція про права дитини».

Питання прав і свобод людини посідає найважливіше місце як у світі, так і в Україні.

Робота в малих групах. Побудова «Правового сонця»

Прошу утворити малі групи. Зараз прошу вас уявити людину в центрі «Правового сонця», від якого розходяться промені-права. Які ж права і свободи потрібні людині? (робота з підручником). Кожна група має за­писати на променях по 2-5 видів прав і свобод людини.

Учитель роздає групам паперові промені, а на дошці прикріплює малюнкове зобра­ження хлопця та дівчини на фоні сонячного диску. Учні працюють в групах (використан­ня методу «Синтез думок»), а потім презен­тують від-повіді і прикріплюють правові про­мені навколо «сонця».

Далі вчитель зазначає, що лю­ди, переживши дві світові війни й усвідом­люючи необхідність прийняття загально­визнаних прав і свобод людини, прийняли такі міжнародні документи (учні записують в зошиті):

Загальна декларація прав людини (10 грудня 1948 р.);

Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (1966 р.);

Міжнародний пакт про економічні, со­ціальні та культурні права (1966 р.).

Конституція нашої держави, прийнята у 1996 р., також закріпила основні права і свободи людини.

2.  Основні документи про права людини.

Після розгрому фашизму держави, що перемогли у Другій світовій ві­йні, заради укріплення миру і безпеки, розвитку співпраці між державами утворили у 1945 році Організацію Об’єднаних Націй (ООН). За три роки по тому, 10 грудня 1948 року, Генеральна Асамблея ООН ухвалила один з найважливіших документів в історії людства — Загальну декларацію прав людини.

Загальна декларація прав людини

Загальна декларація прав людини складається з преамбули і 30 статей. Принциповою засадою цього документа є рівність правового статусу людей. Усі люди, зазначається у ст. 1 Декларації, народжуються вільними і рів­ними у своїй гідності та правах. Загальна декларація прав людини визна­чила громадянські, політичні, соціальні, економічні та культурні права, які належать кожній людині.

Робота з підручником. Види прав 

Робота з картками.Робота над термінологією

Громадянські (особисті) права — це право на життя, на свободу, на фі­зичну недоторканість, вибір місця проживання та ін.

Політичні права — це права на участь у керуванні державою. Серед них можна назвати: право брати участь в управлінні своєю країною безпосередньо, а також через вільно обраних представників; право мати однаковий доступ до державної служби у своїй країні та ін.

Економічні права — пов’язані з власністю, можливістю вільної діяльності у галузі виробництва, обміну, розподілу і споживання товарів та послуг. Серед них можна назвати право бути власником майна, право володіти майном як одноосібно, так і спільно з іншими та ін.

Соціальні права — стосуються галузі найманої праці. Серед них право на працю, на вільний вибір професії, на гідні умови праці та на захист від безробіття, право на справедливу оплату праці та ін.

Культурні права — пов’язані з можливістю вільного доступу людини до духовних і матеріальних цінностей, що створені людством. Се­ред них — право брати участь у культурному житті суспільства, насолоджуватися мистецтвом, розвивати науковий прогрес і ко­ристуватися його благами та ін.

Закріплюючи права людини в різних сферах її життя, Декларація про­голошує, що природні права людини є невід’ємними і належать кожному від народження. Усі люди народжуються вільними і рівними у своїй гід­ності та правах. Вони наділені розумом і совістю.

Дидактична гра «Визнач види прав людини»

Прошу розглянути схему, запро­поновану на с. 49 підручника.

Зверніть увагу на класифікацію прав і сво­бод за змістом і сферою реалізації.

З метою вдосконалення   своїх знань з цьо­го питання та проаналізувавши норму закону, яка розкриває суть таких понять, як грома­дянські (особисті) права, політичні права, економічні права, соціальні права, еколо­гічні права, культурні права  опрацьовуємо текст Конституції.

Робота  з  Конституцією України

Утворимо «фруктовий сад». (Вчитель ділить учнів класу: «Яблучка», «Груші», «Сливи», «Вишеньки», «Черешеньки»). Нам належить опрацювати Розділ II Конституції України та визначити види прав.

 «Яблучка»: проаналізувати ст. 23, 27—33, дати цим статтям заголовок, який би відображав суть статей, коротко про­коментувати опрацьовані права та сво­боди.

«Груші»: проаналізувати ст. 34—40, дати цим статтям заголовок, який відо­бражав би суть статей, коротко проко­ментувати опрацьовані права та сво­боди.

 «Сливи»: проаналізувати ст. 41-44, дати  цим статтям заголовок, який би відображав суть статей, коротко проко­ментувати опрацьовані права та сво­боди.

 «Вишеньки»: проаналізувати ст; 45—49, дати тим статтям заголовок,  який би відображав суть статей, коротко. Прокоментувати опрацьо-вані права та свободи.    «Абрикоски»:   проаналізувати ст. 50, 53, 54, дати цим статтям заголо­вок, який відображав би суть статей, ко­ротко прокоментувати опрацьовані пра­ва та свободи.

Учні опрацьовують і аналізують зміст ста­тей, учитель надає поради, роз’яснювальні настанови.

Після того, як учні впорались із зав­данням,  записують у зошити стат­ті Конституції, які відповідають основним групам прав.

Учитель на дошці прикріплює п’ять імпро­візованих кошиків, на яких зазначено назви груп основних прав та номери статтей:

•       громадянські (особисті) права (ст. 23, 27-33);

•       політичні права (ст. 34-40);

•       економічні права (ст. 41-44);

•       соціальні права (ст. 45-49);

•       культурні та екологічні права (ст. 50, 53, 54),

Кожна людина повинна мати всі права і свободи, що проголошені Декларацією, без будь-якого винятку, незалежно від раси, кольору шкі­ри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного чи соціального походження, майнового, станового чи будь-якого іншого статусу.

Будь-яке обмеження прав і свобод можливе тільки на підставі закону, що прийнятий з метою забезпечення належного визнання прав і свобод інших людей, задоволення справедливих вимог моралі, громадського по­рядку і загального добробуту у демократичному суспільстві.

Окрім прав і свобод1 Декларація закріплює положення про те, що кож­на людина має обов’язки перед суспільством, в якому тільки й можливий вільний розвиток її особистості, кожний має поводитися щодо інших людей у дусі братерства.  

У подальшому були прийняті інші документи, присвячені правам людини: Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права та Факультативний Протокол до нього (цей документ установив можливість звертатися зі скар­гами про порушення прав до Комітету у справах людини при ООН). Усі ці документи разом складають Хартію прав людини або Міжнародний Білль  про права людини.

Міжнародне право також захищає інтереси і права дітей. У Загальній декларації прав людини звертається увага на необхідність особливого за­хисту прав дитини.

Особливі права дитини — це права «росту», що випливають з її фізич­ної, розумової та духовної незрілості. Дитині набагато складніше відстояти свої права, і дорослі повинні допомогти їй у цьому. Однією з міжнародних організацій захисту прав та інтересів ди­тини є Дитячий фонд ООН (м. Женева). Україна стала членом Дитячого фонду ООН у 1985 році.

Юридичні задачі

Проаналізуйте запропоновані ситуації:

1. 15-річний юнак затриманий міліцією за підозрою у вчиненні крадіжки з магазину. Слідчий планує провести допит, а також підготував звернення до суду з клопотанням про утримання хлопця під вартою.

2. 12-річна дівчинка потрапила в лікарню. Лікарі вважають, що їй потрібна термінова операція та складне лікування.

3.  Батьки 5-річної дівчинки та 17-річного хлопця потрапили в автокатастрофу та загинули. Діти залишилися жити зі своїми бабусею та дідусем. У спадщину їм залишився будинок і домашні речі.

Відповідно до Конвенції про права дитини та українського законодавства, дитиною є людина, яка не досягла 18 років.

Дитина має всі права, які гарантовані дорослим, але, крім того, додаткові права, що забезпечують її розвиток. І це не випадковість! Адже дитина (особливо малолітня) слабша фізично, має недостатній життєвий досвід і тому потребує додаткового захисту та підтримки з боку батьків, осіб, які їх замінюють, опікунів тощо.

Це враховує українське законодавство та міжнародні правові акти. В Україні в 2001 р. було прийнято Закон «Про охорону дитинства». Крім того, у 1991 р. Верховна Рада України ратифікувала, тобто погодилася на обов’язковість для нашої держави, міжнародну Конвенцію про права людини.

Конвенція про права дитини

Робота з ілюстраціями

20 листопада 1989 року Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвен­цію про права дитини — документ, що має обов’язковий характер для держав, які її підписали. У цьому документі проголошено поважне став­лення до будь-якої дитини, необхідність створення всіх умов для її освіти, виховання, розвитку. Окремо наголошується про необхідність вживання можливих заходів для того, аби діти до 15 років не брали безпосередньої участі у воєнних діях.

Конвенція про права дитини базується на новому розумінні становища дітей у суспільстві не як майбутніх дорослих, а як рівноправних учасників суспільного життя. У цьому документі закладено також важливий прин­цип: дитина має право знати свої права.

Перелік прав, визнаних для дитини в Конвенції, охоплює громадян­ські, соціальні, політичні й культурні права. У документі не зазначені еко­номічні права, бо визнано, що дитина повинна вчитись, а не працювати. У ній зазначені також права для дітей-інвалідів.

3.  Міжнародні організації із захисту прав людини.

Робота зі схемою

Міжнародні організації приділяють велику увагу саме захисту прав особистості. Одна з таких організацій — ООН. Членами ООН є майже всі держави світу, а однією з основних цілей її діяльності, відповідно до Статуту є «утвердження віри в основні права людини, у гідність і цін­ність людської особистості».

Існують також міжнародні механізми захисту прав людини, вони ство­рюються за взаємною згодою кількох держав, оформленою міжнародним договором, і діють у рамках цього договору.

Громадяни України можуть звернутися до Комітету з прав людини, Комітету проти катувань, Комітету зі свободи асоціацій Міжнародної ор­ганізації праці та ін.

У 1998 році почав діяти Європейський Суд із прав людини, куди може звернутися зі скаргою на свою державу будь-яка людина, яка вважає, що її громадянські та політичні права порушені й при цьому вичерпані всі «внутрішні» засоби захисту, у тому числі звертання до вищих судових органів. Повноваження Європейського Суду визначені Європейською кон­венцією, його рішення є обов’язковими для всіх держав, які приєдналися до означеної конвенції.

Нашою державою визнаються стандарти міжнародного права. Принци­пи та норми Хартії прав людини, положення інших міжнародних договорів із прав людини, до яких приєдналася Україна, втілено в Конституції Укра­їни (Розділ II «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина»).

ІV. Висновки  та  узагальнення

Самостійна робота учнів

Визначте, чи порушені права людини у наведених нижче ситуаціях (а якщо порушені, то які саме):

♦       Марія, 16-річна учениця, вирішила під час канікул попрацювати і звернулася з проханням про працевлаштування до директора пош­ти, знаючи про наявність вільного місця листоноші. Директор їй від­мовив.

♦       Олегу було відмовлено у прийомі документів до 10 класу через його національність і належність родини до однієї із сект.

Оцінювання самостійної роботи учнів.

Фронтальний діалог

Повернімося до наших очіку­вань. Чи всі із них сьогодні справдилися?

Учитель роздає кожному учневі зображення певного фрукту із записаним на ньому пра­вом людини та громадянина. Кожен учень виходить до дошки і прикріплює свій «фрукт» до одного з п’яти кошиків, вибира­ючи ту чи іншу групу основних прав, до якої це право належить.

Як бачимо, наші «фруктові кошики» напов­нені. Як фрукти приносять користь для ор­ганізму людини, так і реалізація прав сприяє повноцінному життю громадянина.

V. Домашнє  завдання

1.     Вивчити  параграф  з  підручника.

2.     Дайте визначення поняттям: природні права людини, права людини.

3.*Напишіть твір-есе на тему: «Чим дитина відрізняється від дорослої людини в своїх правах?»